Культурно-ідеологічеий вплив більшовиків на мистецтво та релігійне життя

Прихід до влади більшовиків позначився у театральній сфері націоналізаціями, перейменуваннями та закриттям «ідейно-ворожих» закладів. У серпні 1919 р. уряд УСРР перетворив на державні усі кращі театри.

З джерел Постанова Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 18 січня 1919 р. “О передаче всех театров и кинематографов в ведение отдела просвещения“ Все театры и кинематографы передать в ведение отдела просвещения. Возложить на отдел просвещения обязанность разработать инструкцию местным советам о порядке заведования театрами и кинематографами.

Навесні 1919 р. театр драми і опери і «Молодий театр у Києві» були об’єднані у перший театр Української Радянської Республіки ім. Шевченко. Однією з кращих вистав об'єднаного колективу була інсценізація поеми великого Кобзаря «Гайдамаки» (автор інсценізації та постановник Лесь Курбас). На сцені цього театру виросли такі видатні українські митці, як художник А.Петрицький, актори Г.Юра, В.Чистякова, В.Василько, О.Ватуля, П.Самійленко, П.Долина та інші.

У січні 1920 р. у Вінниці було засновано Новий драматичний театр ім. І.Франка, на чолі якого став Гнат Юра. Згодом цей театр переїхав до Києва став одним з провідних в Україні.

Більшовики надавали великого значення монументальній пропаганді. Щоб революційна ідея в монументальній пропаганді знаходила шлях до умів і сердець, її часто пов'язували з національною традицією. У травні 1919 р. уряд радянської України прийняв декрет «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам».

З джерел Декрет РНК УРСР від 7 травня 1919 р. «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам» Пам’ячники, збудовані царям та царським посіпакам, що не становлять вартості ні історичного, ні з художнього боку, зносяться з майданів та вулиць і почасти переносяться до музейних склепів, а почасти утилізуються. Всеукраїнському комітетові охорони пам’ятників мистецтва та старовини наказується цей декрет здійснити.

Найбільш тиражованими виявилися в Україні пам'ятники К.Марксу і Т.Шевченку. Замість високохудожніх пам’ятників коронованим особам почали масово відкриватись монументи видатним революціонерам. Переважна більшість таких споруд не мали художньої цінності. Вони були потрібні новій владі як ідеологічний символ.

У січні 1919 р. при Народному комісаріаті освіти УСРР було створено Всеукраїнський комітет кіно. Він узяв під суворий контроль виготовлення і прокат фільмів, кіноапаратуру, запаси імпортної плівки.

Більшовики негативно ставилися до релігії. Члени партії заборонялося вірити в Бога. Народний комісаріат агітації та пропаганди разом з Народним комісаріатом освіти розгорнули у пресі та у навчальних закладах атеїстичну войовничу пропаганду, розглядаючи релігію як спосіб утримання пригноблених під владою експлуататорів. Для того щоб позбавити населення від релігійного впливу більшовики відокремили церкву від держави та школи. Радянська влада розгорнула репресії проти священників які не визнавали її законність. Одночасно, розуміючи що більшість населення є віруючими, влада проголосила свободу совісті.