Коли я працював з джерелами, я зіткнувся з такою думкою історика:

Історик Н।Полонська–Василенко про становище академії наук за часів Директорії

«Матеріальне становище академії було жахливе… У приміщенні, що його дістала академія, – В.Володимирська, 54 (колишній пансіон графині Левашової), не опалювали, чорнило замерзало, і його доводилося відігрівати хуканням. Але тут, у зимних кімнатах, збиралися голодні ентузіасти української науки, в потертих плащах, з помороженими, порепаними руками; зігріті любов’ю до України, вони складали плани розбудови української науки… На зворотніх сторінках календарів, на старих театральних афішах – бо паперу не було, - чорнилом – розчиненими у воді олівцями – вони писали свої твори…»

1) Чому історик характеризує становище академії як жахливе?

2) Як ви думаєте, чому за таких умов вчені продовжували працювати?