1917. Пам'ятник - перша жертва революції в Києві.
Національно-визвольна ( і громадянська) війна, збройні інтервенції інших держав руйнівно позначилися на нагромаджувані віками культурні цінності.
Коротка доба відновлення української державності (1917-1920 pp.), коли було створено нові умови для розвитку української національної культури, але поступ культури відбувався в період гострого військово-політичного протистояння, громадянської війни та іноземної військової інтервенції.
Напочатку ХХ ст. укр. культура зазнала значних втрат: пішли з життя корифеї укр. літератури: І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, І. Нечуй-Левицький. У першi пореволюцiйнi роки багато митцiв загинуло вiд рук бандитiв. Чимало відомих діячів науки, літератури, мистецтва, освіти, які не сприйняли радянсько-більшовицького режиму,опинилися за межами України, на еміграції.В українській культурі 1917—1920 рр. було, чимало проблем і труднощів.Мабуть, найбільшої шкоди розвиткові національного відродження завдали російськібілогвардійці та більшовики.Зносилися пам'ятки минулого. Натомість повсюдно встановлювалися монументи Маркса, Енгельса,
Леніна.
Однак відразу після лютневої революції 1917 р. набувають повсюдного поширення
національні культурно-освітні організації — «Просвіти», які створювали
бібліотеки, різноманітні гуртки й курси, видавали українські книги та
журнали. В їхній роботі активну участь брали відомі діячі української
культури, науки й освіти. Багато корисного у сфері культури було зроблено за часів гетьманської влади П. Скоропадського. Бурхливо розвивалося театральне мистецтво.
Можна зробити такий висновок: хоча українська культура зазнала значних втрат пыд час нац-визвольної вiйни, проте це пiдштовхнуло українську громаду до рiшучiх дiй вiдносто вiдновлення та становлення нової культурної спадщини.
Саття цікава. Але тут ще є фото і я не помітила коментарів до нього, тобто, що на ньому зображено і, взагалі, де це фото було зроблено.
ОтветитьУдалить