Освiта 1917- 1920рр

Професори-засновники Української Державної Академії Мистецтв у день її відкриття

Агатангел Юхимович Кримський — український історик, письменник і перекладач , один з організаторів Академiї Наук України (1918р.)та Вернадський Володимир Іванович - український філософ .

Національна академія наук України. та Багалій Дмитро Іванович— український історик, філософ та громадський діяч, академік Всеукраїнської Академії Наук (з 1919).

Читаючи параграф 25, мене зацiкавив той факт, що П.Скоропадський придiляв значну увагу розвитку освiти в Українi. Тому скориставшись iнтернет ресурсами, я дiзналась, що реформи саме у цiй сферi були найбiльш продуктивними.
Ось витяг з сайту http://histua.com.
Найважливішим досягненнями гетьманату характеризувалася національно-культурна політика. Новою владою були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:
- поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150;
- був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;
- відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;
- у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.

24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук, першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А. Кримський, В. Вернадський, В. Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський. В Українській державі були організовані Національна бібліотека, Національний архів, Національна галерея мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, «Молодий театр» Л. Курбаса, Державний симфонічний оркестр, Українська державна капела тощо.

Стан науки

Незважаючи на негаразди революційного часу, українські науковці докладали значних зусиль, аби продовжувати дослідницьку роботу в різних галузях знання. В цей час активно працювала ціла плеяда видатних вчених серед них: історик Д.Багалій, геофізик В.Вернадський, філолог А.Кримський, біохімік О.Палладін, містобудівник Є.Патон, хімік Л.Писаржевський, педагог О.Музиченко та ін.

А.Кримський

У березні 1917 р. М.Грушевський на засіданні Українського наукового товариства поставив питання про створення академії наук України. Згодом була сформована підготовча комісія, яка провела велику організаційну роботу.

24 листопада 1918 р. за часів Гетьманату відбулося урочисте відкриття Української академії наук. Вона мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний. До структури відділень увійшло три інститути, 26 кафедр, 15 наукових комісій і комітетів. Першим президентом УАН став В.Вернадський.

В.Вернадський

Наприкінці 1920 р. в академії працювало понад 200 штатних наукових співробітників, окрім того велика кількість дослідників співпрацювала з головним науковим центром на громадських засадах.

Одним з провідних діячів Української академії наук був С.Єфремов.

Знайомимось ближче з С.Єфремов

Сергій Олександрович Єфремов (1876-1939) – громадський, політичний, державний, науковий діяч, публіцист, літературознавець. Політичну діяльність розпочав з студентських років. Один із засновників Української демократичної партії УДП (1904). Належав до ліберального крила українського руху, стояв на національно-культурницьких позиціях, виступав за поступовість і поміркованість політичної боротьби, з 1908 член керівництва ТУПу. Одним з ініціаторів і безпосередніх учасників утворення УЦР, заступник її голови, Генеральний секретар міжнаціональних справ у Генеральному Секретаріаті. Негативно поставився до Жовтневої революції, вбачав у ній небезпеку для українського руху, виступав за створення єдиного національного фронту. Засудив гетьманський переворот, відмовився від співробітництва з гетьманським урядом. В часи Директорії УНР відійшов від активної політичної діяльності. 1919 р. працював в Українській академії наук. 1922-1928 рр. – віце-президент ВУАН. У 20-ті рр. опублікував низку ґрунтовних наукових досліджень з історії літератури та літературознавства. Не приховував свого негативного ставлення до ідеології комуністичної партії, радянського ладу. 1929р. заарештований, у квітні 1930 р. засуджений у справі СВУ як один з керівників. Помер у тюрмі. Реабілітований 1989 р.

Після того як я дізнався про стан науки 1917-1921 у мене винекло декілька питань до іншої крупи...

1. Коли і за яких обставин була заснована академія наук?
2. Кого з її діячів ви знаєте?
3. Які напрями наукових досліджень були основними в цей період?

Які факти свідчать про розвиток освіти та культури в Україні?

Я вважаю, що про розвиток освіти в Україні свідчать такі факти як те, що ще за часів діяльності Центральної ради була створена професійна організація учителів – Всеукраїнська вчительська спілка. Вона організувала мережу курсів з перепідготовки вчителів для роботи в нових умовах, започаткувала розробку українських словників наукової термінології з різних галузей знань.

Члени товариства "Просвіта". 1916 р.

Культурно-освітні організації «Просвіти» створювали бібліотеки, різноманітні гуртки і курси, видавали українські книги та журнали. У квітні і вересні 1917 р. в Києві відбулися просвітянські з'їзди. Восени 1917 р. в Україні діяли поза 900 таких організацій. До червня 1921 р. чисельність «Просвіт» зросла до 4227.

За умов матеріальної скрути громадськість почала перебирати на себе справу утримання шкіл. Восени 1917 р. коштами населення було відкрито 53 середніх школи з українською мовою навчання, в тому числі 3 українські гімназії у Києві.

Народна школа на Волині

Велика увага приділялась виданню українських підручників. Тільки Товариство шкільної освіти у Києві в 1918 р. випустило в світ 2 млн навчальних видань. Позашкільна освіта організовувалася місцевими «Просвітами», кооперативами, селянською та вчительською спілками. При багатьох школах створювалися українські дитячі народні садки.

Культура в Україні 1917 - 1920 рр.

Порівняння розвитку культури і освіти за часів П. Скоропадського та радянської влади.

За тих часів Україна досягла значних успіхів у галузі науки, освіти та культури, хоч гетьман П. Скоропадський був професійним військовим. Його універсалом створюється Українська Академія наук (що існує й досі; першим її президентом став В. Вернадський); засновуються два державні українські університети — в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 (!) українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.

За часів радянської влади великих змін зазнала вища освіта. Університети було
реорганізовано в численні
інститути народної освіти
медичного, фізичного,
технічного, педагогічного
профілю, які готували
спеціалістів для керівництва
робітничою силою. Хоч за
навчання в більшості цих
інститутів треба було платити,
дітей робітників і селян від
оплати звільняли. З 30—40 тис.
студентів, котрі навчалися в
інститутах України наприкінці
1920-х років, близько 53 %
складали українці, 20 % —
росіяни і 22 % — євреї.
1920-ті роки стали періодом
відродження науки і особливо
українознавства, який за
масштабами можна порівняти
з літературним Ренесансом.
Прагнучи продемонструвати
свою прогресивність,
більшовики сприяли розвитку
науки. У 1919 р. вони не тільки
кооптували створену в Києві
урядом Скоропадського
Академію наук, а й навіть
оголосили її своїм дітищем.
Протягом наступних років
Академія з її філіями
збагатилася новими
дослідницькими осередками.
Вчені дістали відносну свободу
для проведення досліджень,
публікації своїх поглядів і
підтримання контактів із
зарубіжними колегами, якщо
їхні ідеї не являли відкритої
загрози радянському ладові.

Як відбувався розвиток української освіти в післяреволюційний період???

1)За 1917 р. було відкрито 217 вищих початкових шкіл (неповних середніх), які додалися до 356 вже існуючих шкіл такого типу. Засновувалися рефльні училища і комерційні школи. Навесні 1918 р. по всій Україні працювало 80 гімназій.
2) У школах усіх типів навчання велося велося українською мовою, хоча російськомовне населення принципово негативно ставилося до української національної школи.
3) Були розроблені плани і програми єдиної трудової школи з 12-літнім навчанням.
4) Серйозна увага приділялася випуску підручників для народних і середніх шкіл. У 1917 р. їхній наклад доходив до 300тис. примірників. В 1918 р. було видано близько 2 млн книжок.
5) Було прийнято закон про обов'язкове навчання українській мові і літературі, а також історії та географії України по всіх середніх школах.
6) Від червня 1918 р. атестати видавалися двома мовами: українською і російською.
7) У липні 1919 р. український Раднарком УСРР затвердив "Положення про єдину трудову школу".Єдина трудова школа була семирічною і поділялася на два ступені - перший для дітей 8-13 років (п'ять класів) і другий для підлітків 13-17 років (чотири класи)
8)Уводилося спільне навчання хлопчиків і дівчаток.

Особливості розвитку вищої школи в 1917 - 1921 рр.

Тимчасовий уряд на прохання української громадськості дозволив організувати в Київському університеті 4 кафедри з українознавства: укр. мови, літератури, історії України та права. Викладання велося на українській мові.
У жовтні 1917р. Центральна Рада відкрила в Києві Український народний університет, він готував кадри нац. інтелігенції. Одночасно було створенно географічний інститут. Навчання в них було платним.
Через рік у 1918 р. Український народний університет було перероблено в Державний український університет, нанньому було 4 факультети. Він діяв паралельно з російским університетом Св. Володимира. На його матерiальнiй базі було відкрито український унiверситет в Кам`янцi - Подiльському та укр. iсторико - фiлологiчний факультет у Полтавi.
У 1918р. у Катеринославi почав дiяти приватний росiйський унiверситет, де мали вiдкритися двi кафедри з викладанням українською мовою.
У червнi буо вiдкрито Эврейський народний унiверситет - перший вищий эврейський навальний заклад на територiї колишньої Росiйськой iмперiї.
З метою створення нової радянської iнтелiгенцiї у березнi 1919р. радянський уряд України оголосив новi правила прийому до вищих навчальних закладiв . Майбутнi студенти забезпечувалися стипендiэю, плата за навчання скасовувалася , довiдки про закiнчення середньої школи не вимагалися.
Проте для абiтурiэнтiв навчання у вузах без достатнiх первинних знань виявилося неможливим. Не покращило справу i запровадження тримiсячних пiдготовчих курсiв (нуль - семестрiв). Надалi були введенi змiни, пiся яких абiтурiэнтiв приймали за рекомендацiями партiйних, комсомольських та профспiлкових органiзацiй.
У кiнцi травня 1920р. наркомос УСРР видав постанову про мобiлiзацiю професорсько- викладацького складу, за якою викладачi мусили працювати у визначеному владою мiсцi.
У 1920р. в Українi налiчувалось 20 педагогiчних iнстутiв, 48 педагогiчних технiкумiв i близько сотнi учительских курсiв.
У вищих навчальних закладах України викладати видатнi вченi.
Ось загалом все, що я хотiла би сказати по цьому питанню.

За якими критеріями буде оцінюватися ваша робота над проектом

1. Дотримання термінів виконання проекту.

2.     Оформлення блогу. Колір, шрифт та інші елементи, що дозволяють максимально зручно сприймати матеріал. Якість зображень, їх розташування в блозі. Узгодження зображень із змістом. Розташування списків, таблиць, малюнків.

3.     Наявність орфографічних (лексичних) помилок.

4.     Зміст блогу. Наявність опису проекту, завдань. Наявність гіперпосилань з наведенням аналізу цих джерел (коротка анотація, автори). Наведення плану дослідження. Розкриття теми дослідження (відповідність плану). Точна інтерпретація інформації, отриманих результатів (аналіз досліджених джерел). Наявність прогнозування наступних етапів дослідження, визначення тематики для подальшої роботи. Наявність оригінальних графічних аналітичних матеріалів (діаграм, схем). Логічне структурування матеріалу.

5.     Використання джерел інформації. Використання різноманітних джерел інформації. Посилання на достовірні джерела інформації (або наявність коментарів щодо недостовірності відповідного джерела). Наявність гіперпосилань.